ДАНИЛКО Оксана Григорівна ВИЗНАЧЕННЯ СТАНУ ПРОФЕСІЙНОЇ ГОТОВНОСТІМАЙБУТНІХ АВІАЦІЙНИХ ФАХІВЦІВ

Анотація

Анотація. У статті розглядається актуальна проблема визначення стану професійної готовності майбутніх авіаційних фахівців у процесі здобуття ними освіти у закладах вищої школи авіаційного профілю. Підкреслюється, що формування професійної готовності є однією з ключових умов підвищення ефективності майбутньої професійної діяльності та забезпечення належного рівня безпеки в авіаційній галузі. Авторка аналізує напрацювання сучасної психолого-педагогічної науки щодо розуміння феномену готовності людини до праці, її структури, динаміки та критеріїв оцінювання. Наголошується, що професійна готовність трактується як суб’єктивний стан особистості, яка вважає себе здатною до виконання професійних завдань та прагне реалізувати свої можливості у конкретній сфері діяльності.

Особливу увагу зосереджено на комплексному підході до діагностики готовності здобувачів вищої освіти авіаційного напряму, що ґрунтується на трьох критеріях: мотиваційному, процесуальному та результативному. Для дослідження застосовано методи анкетування, тестування, індивідуальних бесід, що дозволило виявити специфіку професійних орієнтацій, інтересів, майбутніх фахівців, а також сформованість компетентностей, необхідних у майбутній діяльності. Отримані результати свідчать про переважання середнього рівня розвитку професійної готовності у більшості здобувачів. Так, значна частина респондентів демонструє зовнішню мотивацію навчання, недостатньо активно виконує творчі завдання, уникає публічних форм представлення знань та не виявляє стійкої зацікавленості у самостійному поглибленні фахової підготовки.

Аналіз результативного критерію показав, що у респондентів сформовані загальні та спеціальні компетентності на середньому рівні, що не забезпечує повною мірою вимог професійної діяльності авіаційного фахівця. У висновках акцентується на тому, що підвищення рівня професійної готовності потребує комплексних педагогічних заходів, спрямованих на посилення внутрішньої мотивації, розвиток самостійної роботи, формування рефлексивних умінь та орієнтації на професійне вдосконалення. Результати дослідження мають практичну значущість для розробки методичних рекомендацій і освітніх програм авіаційного профілю, що дозволить підвищити якість підготовки майбутніх авіаційних фахівців, діяльність яких безпосередньо пов’язана із забезпеченням безпеки польотів.