ЛІШТАБА Тетяна Василівна, ПАНЧЕНКО Володимир Анатолійович НАУКОВА КОМУНІКАЦІЯ В СИСТЕМІ САМОМЕНЕДЖМЕНТУЗДОБУВАЧА ВИЩОЇ ОСВІТИ

Анотація

Анотація. У статті проаналізовано роль критичного мислення у формуванні наукової комунікації здобувачів вищої освіти та визначено вплив самоменеджменту на цей процес. Критичне мислення розглядається як когнітивна основа наукової комунікації, що забезпечує здатність аналізувати, оцінювати й синтезувати інформацію, формулювати аргументовані висновки та уникати логічних помилок.

Висвітлено теоретичні підходи до визначення критичного мислення, зокрема в працях західних і українських дослідників, які акцентують увагу на його аналітичних, рефлексивних та комунікативних компонентах.

Наголошено на значущості інтеграції критичного мислення та навичок самоменеджменту, що охоплюють планування, організацію часу й ресурсів, самоконтроль та рефлексію. Така інтеграція сприяє підвищення ефективності академічного письма, підготовки публікацій і презентацій. Показано, що розвиток цих компетентностей забезпечує дотримання академічної доброчесності, формування індивідуального наукового стилю, міждисциплінарну відкритість і здатність до конструктивного наукового діалогу.

Окреслено педагогічні умови формування критичного мислення та наукової комунікації, які передбачають проблемно-дослідницьку спрямованість навчання та когнітивну активність студентів. Ефективне управління власною навчальною діяльністю через самоменеджмент сприяє системності, цілеспрямованості й результативності комунікації, забезпечує якісне опрацювання інформаційних ресурсів і створення змістовних наукових текстів. Здобувачі мають змогу самостійно оцінювати рівень  власних знань та вмінь, обирати оптимальні методи роботи з інформацією для досягнення наукових цілей. Такий підхід формує професійну самостійність, уміння приймати зважені рішення та ефективно взаємодіяти в академічному середовищі.